Економічні аспекти вегетаріанства
Скачать эту статью на компьютер
М'ясо – це їжа, яку споживає меншість за рахунок більшості. Для того, щоб отримати м'ясо, зерно, яке можна використовувати для харчування людей, згодовують худобі. За даними Міністерства сільського господарства Сполучених Штатів, понад 90% всього зерна, виробленого Америкою, йде на відгодівлю худоби та птиці: корів, свиней, овець і курей, які зрештою опиняються на обідньому столі. Використання зерна для отримання м'яса є шаленим марнотратством. Статистика, опублікована Міністерством сільського господарства США, свідчить про те, що для одержання одного кілограма м'яса потрібно згодувати худобі 16 кілограмів зерна.
У своїй книзі «Дієта для маленької планети» Франс МУР Лаппе пропонує нам уявити, що ми сидимо перед тарілкою з великим біфштексом. «А тепер уявіть, що в тій самій кімнаті сидить 45-50 чоловік, і перед кожною з них порожня тарілка. Зерна, витраченого на один ваш біфштекс, цілком вистачило б, щоб наповнити тарілки всіх п'ятдесятьох людей кашею».
У багатих країнах худобу відгодовують не лише своїм зерном, а й багатими на білки продуктами, які закуповуються у бідних країн. Георг Боргстрьом, фахівець із географії розподілу харчових продуктів, зазначає, що третина врожаю африканського арахісу (за вмістом білка арахіс нічим не поступається м'ясу) використовується країнами Західної Європи для відгодівлі худоби та птиці.
У слаборозвинених країнах людина в середньому споживає близько 200 кг зерна на рік, причому більша його частина йде в їжу. йде на корм худоби. Таким чином, житель Європи або Америки, що вживає в їжу м'ясо, в середньому витрачає п'ять разів більше харчових продуктів, ніж мешканець Індії, Колумбії чи Нігерії.
Подібні факти дають підстави стверджувати, що проблема голоду у світі створена штучно. якщо знизити виробництво м'яса всього на 10%, це звільнить кількість зерна, достатню для того, щоб прогодувати 60000000 чоловік.
Інша ціна, яку доводиться платити за вживання м'яса - забруднення навколишнього середовища. Злив стічних вод та скидвідходів з м'ясних комбінатів та відгодівельних ферм у річки та водойми є однією з основних причин їх забруднення. Вже ні для кого не є секретом, що джерела чистої питної води на нашій планеті не тільки забруднюються, а й поступово виснажуються, і особливо марнотратно витрачає воду саме м'ясна промисловість. Георг Боргстрем стверджує, що стічні води скотоферм забруднюють довкілля вдесятеро більше, ніж міська каналізація, і втричі більше, ніж стоки промислових підприємств.
Поль та Ганна Ерліх у своїй книзі «Населення, ресурси та навколишнє середовище» пишуть, що для вирощування одного кілограма пшениці потрібно всього 60 літрів води, а на виробництво одного кілограма м'яса витрачається від 1250 до 3000 літрів.
У 1973 р. «Нью-Йорк Пост» опублікувала статтю, в якій йшлося про жахливий перевитрату води, найціннішого природного ресурсу, на одній великій американській птахофермі. Ця птахоферма витрачала чотириста тисяч кубометрів води на день. Цієї кількості достатньо, щоб забезпечити водою місто з населенням 25 000 осіб.
Але давайте залишимо аналіз геополітичної ситуації у світі та розглянемо економічні переваги вегетаріанства. Вибіркове обстеження нью-йоркських магазинів, проведене в січні 1986 р., показало, що кілограм яловичого філе коштує близько восьми доларів, тоді як кілограм вегетаріанських продуктів, з яких можна приготувати поживний і дуже смачний сніданок або обід на цілу сім'ю, чотири долари. Так, наприклад, 200 г сиру, в якому міститься 60% денної норми білка, коштує лише 60 центів. Ставши вегетаріанцем, ви заощадите щонайменше кілька тисяч доларів на рік та десятки тисяч доларів за своє життя. Загалом американські споживачі, перейшовши на вегетаріанську дієту, могли б зберегти кілька мільярдів доларів на рік, що однаково стосується і споживачів інших країн. Взявши все це до уваги, важко зрозуміти, як розумна людина може відмовитись стати вегетаріанцем.