31 серпня - Радхаштамі (день явлення Шріматі Радхарані)
31 серпня - Радхаштамі (день явлення Шріматі Радхарані)
(піст до полудня)
Розклад свята:
- 12:00 Кіртан
- 13:00 Лекція
- 14:30 Кіртан
- 16:00 Бенкет
Шріла Прабгупада пояснює, що Шріматі Радхарані є втіленням найвищої любові Крішни. Вона — уособлення всієї духовної любові. І ця любов настільки могутня, що перемагає самого всепереможного Крішну. Шріматі Радхарані — найвеличніша з відданих, вище за яку немає нікого.
--------------------------------------------------------------------------------------------
Є.С. Радханатха Свамі. Лекція на Радхаштамі (2009)
Зазвичай нас вчать, що абсолютна істина — це Великий Верховний Господь усіх живих істот. Але В’ясадева розкрив найбільшу таємницю: можна мати спонтанні любовні стосунки з Господом, вважаючи себе близьким слугою чи другом-ровесником, або любити абсолютну істину як власну дитину чи кохану. Абсолютна істина єдина — це Крішна, але вона являє два начала — чоловіче й жіноче, дві особистості, які обмінюються між собою любов’ю. І як Крішна — Крішнас ту бхагаван свайям — джерело всіх інкарнацій, так Його вічна енергія насолоди, Його хладіні-шакті, Шріматі Радхарані, є джерелом усіх дружин і богинь процвітання.
Шріла Прабхупада пояснює, що Шріматі Радхарані є трансформацією верховної любові Крішни. Вона — втілення всієї духовної любові. І ця любов настільки могутня, що переважає навіть всемогутнього Крішну. Іноді виникає питання: чому Крішна покинув Вріндаван і пішов до Матхури, а потім до Двараки? І чому жителі Вріндавана залишилися там більше ніж на сто років, не пішовши за Ним до Двараки, де могли б бути з Крішною щодня? Причина в тому, що вони прагнули зробити Крішну щасливим. Вони знали, що Крішна отримує найбільше насолоди лише у Вріндавані, де Його ліли непорівнянні з чимось іншим. Також Крішна пообіцяв гопі: «Я повернуся насолоджуватися з вами іграми у Вріндаванських кадамових лісах на березі Ямуни. Я повернуся. Лише тут Я отримую найвищу насолоду». Тому заради задоволення Крішни вони залишилися там і не могли піти кудись іще.
Пробудити дрімаючу любов у нашому серці можливо лише завдяки милості хладіні-шакті Господа, Його енергії насолоди — Шріматі Радхарані. У Неї є ключ, що відкриває найглибші таємниці душі. Але природно, що це таїнство відбувається дуже рідко і часто неправильно розуміється. У аеропортах Індії на стінах можна побачити картини раса-ліли з танцюючою Радхарані. Радха і Крішна — це наша традиція, але це дуже глибока тема. Щоб зрозуміти природу любові Шрі Радхи, нам треба зрозуміти природу самої любові. Крішнадас Кавірадж Госвамі дуже детально описує, що таке духовна любов і любов гопі.
Стосунки, засновані на концепції «Я — це тіло і розум» або на бажанні насолоджуватися самому, — це кама. Стосунки, засновані на усвідомленні свого звільненого стану як вічної духовної душі, що перебуває вище ego, розуму, розуму, почуттів і тіла, засновані на безкорисливому необумовленому служінні, лише з метою доставити радість об’єкту любові, — це према. Така любов, природна для душі у її стосунках з Крішною.
Шрі Чайтанья Махапрабху пояснив «дживера сварупа хой крішнера нитйа даса», що душа — це вічний слуга Крішни, така її природна сутність. Таке налаштування мають ті, хто перебуває на духовному рівні, як гопі Вріндавана, великі санньяси, подібні до Шукадеви Госвамі, Шрі Чайтаньї Махапрабху, Рупи і Санатани Госвамі, Рагхунатхи даса Госвамі. Вони розкрили світу, що чистота і інтимність любові гопі не мають собі рівних навіть у духовному світі. Чому? Бо в них немає й натяку на бажання щось для себе. Своє серце, своє тіло, свій розум — усе своє вони повністю і постійно присвячують щастю Крішни. Ми можемо читати, як красиво гопі одягаються, фарбуються, ароматизуються, прибирають волосся, прикрашаючи його квітами. У наш час багато жінок роблять це, та й чоловіки також, але гопі хочуть виглядати красиво лише тому, що Крішна бажає насолоджуватися цим. Вони не хочуть бути красивими самі по собі, але знають, що Крішна бажає насолоджуватися їхньою красою.
У «Чайтанья-Чаритамриті» описано, як гопі стають такими красивими — коли Крішна бачить їхню красу, Він стає таким щасливим, що Його краса зростає. А коли гопі бачать, що Крішна став ще прекраснішим від щастя, бачачи їхню красу, відчуваючи Його радість, вони стають ще красивішими. Бачачи, що своєю красою вони приносять Крішні щастя, вони хочуть стати ще красивішими і стають, і від цього Крішна також стає ще прекраснішим, а тоді вони стають ще красивішими, і Крішна також, і так я можу продовжувати всю залишену лекцію… Це триває нескінченно. Хтось може подумати, що це дуже нудно, але це не так. Це те, що шукає кожен — взаємність у любові. Єдине насолодження Крішни — обдаровувати щастям Своїх відданих. А єдине щастя Його відданих — робити щасливим Крішну. І гопі у цьому мистецтві досягли досконалості.
Нам відома ця прекрасна історія, у якій гопі хотіли страждати в аду мільярди років, якщо це бодай на мить звільнить Його від головного болю. Але вони навіть не думають про це, вони не роблять розрахунків, що з цього вийде. Така любов неможлива у матеріальному світі. Тіла гопі повністю духовні, бо вони повністю позбавлені хибного его, в них немає жодного егоїзму — усе належить Крішні. Найдивовижніше протиріччя полягає в тому, що коли ти не зацікавлений у власному щасті ні на йоту, Крішна змушує тебе бути щасливим. Гопі не хочуть бути щасливими, вони хочуть, щоб щасливим був Крішна. Але у відповідь на їхню любов Крішна дарує їм безмежне щастя, щастя взаємної любові.
Серед усіх гопі «Шрімад Бхагаватам», десята пісня, розповідає про найвозвишеніших, для яких під деревом Вамшівата, у повню сезону Шарад Крішна грає на флейті п’яту ноту, закликаючи піснею гопі прийти. Яких би чудових музикантів ми не чули, усі вони отримали ці здібності від Крішни у відповідь на їхню щирість. Але всі мистецтва в усій своїй досконалості походять з абсолютної істини. Усе засноване на любові.
Парама каруна паху дуі джана нитай Гаурчандра… Коли Крішна грає на Своїй флейті, потаємна любов Його серця проявляється через Його подих, через отвори флейти, і та пісня проникає в уші гопі, а потім одразу в їхні серця. І вони переможені. Господь Чайтанья пояснює, що коли Крішна грає на Своїй флейті, і коли любов із Його серця проявляється через цю божественну звукову вібрацію, вона індивідуальна для кожної гопі. І коли цей звук проникає в їхнє серце, він повністю захоплює їхню свідомість.
Гопі були такими безпомічними — вони покинули все — свою репутацію і побігли на зустріч із Крішною. А Крішна сказав їм повертатися додому. А гопі плакали: «Ми не хочемо додому, ми прийшли лише, щоб побачити Тебе». Але необхідно зрозуміти, що вони говорили це, бо знали, що Крішна цього хотів. Крішна хотів танцювати з ними, тому вони переконували його, говорячи, як вони хочуть танцювати з Ним. І Крішна танцював з ними, Він проявив Себе з кожною гопі. Але коли вони почали пишатися, думаючи, що «Крішна танцює лише зі мною», Він зник. І відчуваючи розлуку, вони збожеволіли і повністю поринули в Крішну. Гопі розмовляли одна з одною, розігрували різні ігри Крішни, запитували в дерев, птахів, зірок, місяця — «Де Шрі Нанданандана», і все — лише для того, щоб віддати серце для насолоди Крішни.
Шукадева Госвамі не згадав жодного імені юних гопі в усьому «Шрімад Бхагаватам». Він згадує Яшоду та інших старших гопі, але немає жодного згадування про юних гопі, які перебувають із Крішною в мадхурья-раса. Бо любов цих гопі — найвозвишеніша. Вони дарували Крішні стільки насолоди, що Шукадева Госвамі боявся, що якщо він бодай раз назве ім’я хоча б однієї з гопі, він порине в транс і не зможе продовжувати оповідь. Махараджі Парікшиту залишалося жити сім днів, і до часу десятої пісні залишалося кілька днів. Тому, з співчуття, він дуже обережно уникав називати їхні імена. Але потім він дійшов до моменту, коли всі гопі шукали Крішну, найвищі, найвозвишеніші з найпотаємніших трансценденталістів, які дарують Господу стільки насолоди і отримують від Нього найвищий ступінь екстазу. І серед них вони побачили сліди однієї гопі, щоб побути наодинці з якою Він залишив усіх. Шукадева Госвамі не міг назвати Її імені, але майже зробив це — анайярадхіто нунам бхагаван харіх ішварах. Крішна залишив усіх їх лише заради Неї, яка любить Його і служить Йому з найвищою відданістю. Шріматі Радхарані — найвища з преданных, возвишенішої за яку немає нікого. Усі гопі — Її експансії, і вся любов до Бога в серці кожної живої істоти — це частинка Її любові. Вона — повне безмежне вмістилище любові, а Крішна — Її досконалий об’єкт. Ігри Радхи і Крішни — це найчистіша форма духовного одкровення, найвозвишеніше і найпотаємніше одкровення абсолютної істини.
Як уже говорилося сьогодні вранці, багато Божств Крішни самопроявлені, є вирізані онуком Крішни Ваджранабхою. Великі віддані, госвамі, поклонялися Радхі і Крішні у формі Крішни, знаючи, що в найглибшому Його серці перебуває Шрі Радха. Тому, коли вони поклонялися Крішні, вони в більшій мірі зосереджували свою увагу на тому, яке задоволення Йому приносить Вона, вважаючи себе помічниками в Її служінні, частинкою Її любові до Крішни. Це Шрі Чайтанья Махапрабху і Його послідовники, які так милостиво розкрили верховну перевагу Шрі Радхи цьому світу. І Божества Шріматі Радхарані стали ставити поруч із Крішною. Крішна всезнаючий, Йому відоме минуле, сьогодення і майбутнє, Він знає все, що відбувається в серці кожного. Але є одна річ, яку Крішна так прагнув пізнати, — це природа любові Шріматі Радхарані, природа Його власної енергії насолоди, Він бажав зрозуміти велич любові Шріматі Радхарані, солодощі, які Вона відчуває, переживаючи Його любов, зрозуміти, що Вона відчуває, бачачи Його, насолоджуючись Його якостями, Самому особисто відчути смак найглибшого з усіх секретів… Але також почути цей секрет і роздати його кожному без різниці, — любов Шрі Радхи. Така милість Господа Чайтаньї.
Господь Чайтанья і Господь Ніт’янанда наймилостивіші. Вони дали те, що жодна інша інкарнація до цього не давала. Васу Гхош у своїй прекрасній молитві плаче — «Якби не прийшов Господь Гаурaнгa, хто б хоч коли-небудь зрозумів велич любові Радхарані, що було б метою мого життя, заради чого б я жив»… Господь Чайтанья і Його справжні послідовники відкрили нам цей секрет. Є дуже багато прекрасних ігор Шрі Шрі Радхи і Крішни, які є в пуранах, книгах великих ачарій і госвамі. Але найголовніше — зрозуміти дух безкорисливого служіння Шрі Радхи і гопі. Бо доки ми не проникнемо в це налаштування, ми не зможемо по-справжньому увійти в велике скарбницю Їхніх ігор. Ми маємо йти слідами гопі Вріндавана, займаючись безкорисливим відданим служінням.
Любов покоряє коханого
Крішна, Расабіхарі, вічно прагне скуштувати солодкість любові Шрі Радхи. Шріла Прабхупада пояснює це дуже просто. Цей Крішна — Маданамохан, що говорить про Його красу, Його милість, які підкорюють навіть Купідона. Але Шрі Радха — Маданамоханмохіні, або, іншими словами, Та, яка Своєю любов’ю підкорює того, хто підкорює Купідона. Це Вріндаван, де любов понад усе. Любов покоряє коханого. Шрі Радха — Вріндаванешварі, Вона — вічна цариця. Коли Шрі Радха сердиться на Крішну, Вона цим лише приносить Йому радість, і Крішна влаштовує стільки дивовижних ігор лише для того, щоб показати, що Він підкорений Її любов’ю. Іноді Він танцює, як павич, лише щоб розсмішити Її, іноді кладе Свою голову на Її лотосові стопи, щоб омити їх сльозами і вгамувати Її гнів, іноді Він перекриває шлях Шрі Радхі і гопі, щоб узяти податок за йогурт чи гхі, що вони несуть на головах. Але що насправді робить Крішна — Він благає, Він благає їх про любов у формі цих підношень. Він залежить від любові Своїх відданих. Це Вріндаван. Хоча Крішна всезнаючий і незалежний, за Своєю солодкою волею Він стає залежним від любові Своїх відданих.
Рух Харінама-санкіртани — це вічні ігри Радхи і Крішни
Рух Харінама-санкіртани — це вічні ігри Радхи і Крішни у духовному світі. «Голокера према дхана харінама санкіртана», а Шрі Чайтанья Махапрабху, який є Крішною, що скуштував солодкість любові Шрі Радхи, приніс вічну гру нама-санкіртани із духовного світу Вріндавана в цей світ, таким чином запросивши нас усіх брати участь у ній, що вічно відбувається на Голоке. Коли ми здійснюємо нама-санкіртану з належним ставленням безкорисливого служіння, якому вчили нас ачарії, тоді Господь допускає нас до участі в іграх Радхи і Крішни.
Милість Шріматі Радхарані
Коли ми з’являємося перед Шріматі Радхарані, ми як жебраки, просимо тієї любові, тієї милості. Коли Вона задоволена нашим служінням гуру, вайшнавам, нашою щирістю, Вона усуває всі перешкоди вождеління, заздрості, гніву, гордості, жадібності й ілюзії, і розкриває наші серця для тієї глибокої таємниці према-бхакті. Шріла Прабхупада пояснює, що якщо ми щирі, серйозні, якщо в нас немає прихованих мотивів, Шріматі Радхарані легко обдарує нас любов’ю.
Гопі — прості дівчата-пастушки. Лакшмі-деві, богиня процвітання, бажала потрапити в танець раса-ліли Крішни. Вона здійснювала тапасью протягом тисяч років заради цього, вона покинула Вайкунтху. Але їй не було дозволено перейти Ямуну, щоб потрапити в раса-лілу, вона отримала лише благословення бачити її. Але щоб брати участь, їй потрібно було відмовитися від айшвар’я-бхава. Іншими словами, їй треба було відмовитися від усвідомлення себе як цариці, і тоді їй довелося б доїти корів, збирати гній і носити його на голові, іноді досить довго, займатися господарством. Це простота любові гопі, якою жадає навіть Лакшмі, про яку вона молить, здійснюючи тапасьї. Але вона не може уявити собі цього. Але хто така Лакшмі-деві — це сама Радхарані у формі експансії.
А Господь Чайтанья Махапрабху і Його божественний слуга Шріла Прабхупада дають нам — тобі і мені, і кожному з вас сьогодні — можливість, якої не може досягти навіть Лакшмі. Це милість Радхарані, що проявляється через Її форму Господа Чайтаньї. Коли Шріла Прабхупада був на Джаладуті, він молив Шріматі Радхарані наділити його силою і Її милістю. Її милість проявляється через серце Господа Чайтаньї. Серце Господа Чайтаньї — це серце Радхарані. Це Її милість, завдяки якій Шріла Прабхупада дав нам найбільше з усіх скарбів — доступ до найглибшої з тайн, вищий сенс досконалості всього духовного знання.
У Радхаштамі ми висловлюємо свою подяку, молячись про можливість служити, молячись про можливість оспівувати святі імена Господа, слухати про Його славу в дусі чистого і безкорисливого служіння. У віці розбрату і лицемірства всі розбрати і все лицемірство спричинені користю.
Чайтанья Махапрабху дав нам таке просте і могутнє ліки від хвороб і страждань Калі. Якщо ми просто повторюватимемо святі імена в смиренному стані розуму, у дусі безкорисливого слуги, слідуючи слідами гопі, то жодних свар не виникне. Тому в цей день давайте помолимося Шріматі Радхарані з глибокою щирою подякою за ті якості, значення яких милостиво підкреслив Шріла Прабхупада, щоб культивувати ці якості смирення, подяки і безкорисливого служіння Крішні, як найвищого пріоритету в кожному аспекті нашого життя, і давайте помолимося про це безкорисливе служіння, коли ми викрикуємо ці святі імена, що спустилися з Голоки Вріндавана, щоб дарувати нам найвищу досконалість.
