17 серпня 2025 - Явлення Шріли Прабгупади

(Піст до полудня)

Розклад свята:

• 12:00 — Кіртан Саннанда & Враджапати
• 12:30 — Prabhupada Абхішека киртан Расагйа Говiнда
• 13:30 — Підношення Шрілі Прабгупаді
• 14:30 — 108 offerings
• 14:45 — Пушпанджалі
• 15:00 — Маха Гуру-пуджа&кіртан
• 16:00 — Фільм "Рух Харе Крiшна"
• 17:00 — Бенкет

А.Ч. Бгактіведанта Свамі Прабгупада – Засновник-Ачар’я Міжнародного Товариства Свідомості Крішни. Він приніс вчення Господа Чайтаньї з Індії на Захід і поширив його по всьому світу. Автор «Бхагавад-гіти Як Вона Є» та багатьох інших томів із перекладами, коментарями та духовними настановами.

Бгактіведанта Свамі Прабгупада народився 1 вересня 1896 року в індійському районі північної Калькутти, тодішньої столиці Британської Індії, що входила до складу Британської імперії. Батьки дали йому ім’я Абгай Чаран. Незабаром після народження дитини, за давньою індійською традицією, батьки Абгая запросили додому ведичного астролога, щоб той склав гороскоп немовляти. Астролог зробив конкретні передбачення. Зокрема, він оголосив, що на 70-му році життя Абгай перетне океан, стане відомим проповідником вайшнавізму та відкриє 108 храмів.

Батька Абгая звали Гоур Мохан Де, а матір — Раджані. Гоур Мохан належав до аристократичного купецького стану Бенгалії та був у родинних зв’язках із заможною сім’єю Муллік, яка століттями торгувала золотом і сіллю з англійцями. Гоур Мохан, як і багато поколінь його предків, був послідовником гаудія-вайшнавізму. Недалеко від будинку, де жила сім’я Абгая, знаходився храм Радги-Говінди, де сім’я Муллік понад 150 років поклонялася божествам Радги та Крішни. Щодня вранці перед сніданком Гоур Мохан із дітьми та дружиною приходив до храму на ранкове богослужіння (араті). Вдома у Гоура Мохана також було сімейне мурті Крішни, якому він щодня поклонявся. Регулярно батько Абгая збирав усю сім’ю для повторення мантри «Харе Крішна» (джапи) на чотках і читання вайшнавських священних писань — «Шрімад-Бхагаватам» і «Чайтанья-чарітамріти». Гоур Мохан хотів, щоб його син також став вайшнавом, і часто молився про це Радзі та Крішні. Коли Абхаю було лише п’ять років, батько вже навчив його грати на мриданзі. Часто, як це прийнято в Індії, Гоур Мохан приймав удома мандрівних садгу і просив їх благословити сина на те, щоб він став слугою Радги.

У 1918 році Абгай одружився, а в 1922 році вперше зустрівся з відомим вайшнавським релігійним діячем Бгактісиддхантою Сарасваті. Перше, що сказав Бгактісиддханта Сарасваті, побачивши Абгая, було: «Ти — освічений молодий чоловік, чому б тобі не почати проповідувати послання Господа Чайтаньї по всьому світу?» У відповідь Абгай висловив деякі свої міркування з цього приводу. У дусі індійського націоналіста Абгай припустив, що ніхто не слухатиме послання Чайтаньї, поки Індія перебуває в колоніальній залежності від Великобританії. На це Бгактісиддханта Сарасваті відповів, що проповідь гаудія-вайшнавізму не повинна чекати змін у політичній ситуації в Індії. Санатана-дхарма повністю духовна і не залежить від того, хто керує Індією, а її поширення є справою першочергової важливості. Бгактісиддханта також пояснив Абхаю, що всі земні уряди тимчасові, тоді як санатана-дхарма вічна. Жодна вигадана людьми політична система не здатна допомогти людству вирішити його проблеми. Згідно з Бгактісиддхантою Сарасваті, такий був вердикт ведичних писань і всіх гуру, що належали до ланцюга учнівської послідовності. Потім Бгактісиддханта Сарасваті сказав, що справжня діяльність на благо суспільства має бути спрямована не на підтримку тлінного матеріального тіла, а на відновлення втраченого зв’язку вічної душі з Богом, припинення циклу народжень і смертей у матеріальному світі та повернення до Крішни в Духовний світ, який має вічну, сповнену блаженства природу.

Слова Бгактісиддханти Сарасваті справили на Абгая велике враження, і, як він згодом згадував, того ж дня у своєму серці він прийняв Бгактісиддханту Сарасваті своїм духовним учителем.

У листопаді 1932 року, під час візиту Бгактісиддханти Сарасваті до Аллахабаду, Абгай пройшов обряд посвячення в учні (дікшу), причому Бгактісиддханта одразу дав Абхаю і другу, брахманську ініціацію, хоча зазвичай він надавав її лише через певний період після першого посвячення. Під час ініціації Бгактісиддханта дав Абхаю духовне ім’я Абгай Чаранаравінда, просто додавши до його попереднього імені «аравінда», що означає «лотос». Таким чином, ім’я Абгая тепер означало: «той, хто здобув безстрашність, прийнявши притулок біля лотосних стіп Крішни».

У 1947 році товариство Гаудія-вайшнавів, віддаючи шану філософським знанням Шріли Прабгупади та його відданості Богу, присвоїло йому титул «Бгактіведанта» (бгакті – відданість, веданта – той, хто знає кінцеву мету Вед). У 1950 році, у віці п’ятдесяти чотирьох років, Шріла Прабгупада відійшов від сімейного життя, прийнявши ванапрастху, щоб присвятити весь свій час науковим заняттям і літературній праці. Він оселився у священному місті Вріндавані, де жив у дуже скромних умовах у знаменитому храмі Радга-Дамодара. У 1959 році він зрікся світу, прийнявши санньясу. Саме в храмі Радга-Дамодара Шріла Прабгупада розпочав роботу над своїм шедевром – багатотомним перекладом і коментарем до «Шрімад-Бхагаватам» («Бхагавата-пурани»), класичного філософського твору на санскриті, що складається з вісімнадцяти тисяч віршів.

Уже в похилому віці, у 1965 році, він залишив Індію і вирушив до США на вантажному судні під назвою «Джаладута» з метою виконати настанову свого духовного вчителя про проповідь послання Чайтаньї Махапрабгу по всьому світу. У нього були з собою лише валіза, парасолька, сума в індійських рупіях, еквівалентна семи доларам, і кілька коробок із книгами.

Сорокаденна подорож виявилася важкою. Через кілька днів після відплиття «Джаладута» потрапила в сильні шторми, і Шріла Прабгупада, крім морської хвороби, пережив два серцеві напади. Наступні дві ночі напади повторилися, і Шріла Прабгупада знав, що для його шістдесяти дев’яти років вони могли стати причиною смерті. На третю ніч уві сні з’явився Сам Господь Крішна і надихав його, обіцяючи повний захист. Напади більше не повторювалися.

Вийшовши на американську землю, Бгактіведанта Свамі опинився в повній самотності. Він приїхав до США, нікого там не знаючи, практично без засобів до існування. Усе його майно обмежувалося тим, що він узяв на борт корабля. У нього не було ні грошей, ні друзів, ні послідовників, ні молодості, ні міцного здоров’я, ні навіть скільки-небудь чіткого уявлення про те, як досягти своєї сміливої мети – познайомити західний світ із духовною мудрістю Вед. Проте у нього була непохитна рішучість і віра в настанови свого духовного вчителя.

Проживши в США майже рік і подолавши чимало перешкод, у липні 1966 року він заснував Міжнародне товариство свідомості Крішни (International Society for Krishna Consciousness - ISKCON).

За 12 років із часу приїзду до Нью-Йорка в 1965 році і до свого відходу в 1977 році А.Ч. Бгактіведанта Свамі Прабгупада:
- Об’їздив навколо світу чотирнадцять разів, читаючи лекції на шести континентах.
- Заснував першу на Заході духовну сільськогосподарську громаду Нью-Вріндаван у Західній Вірджинії.
- Заснував понад сто храмів і громад.
- У 1972 році для видання його праць було створено видавництво «Бгактіведанта Бук Траст».
- Його праці перекладено більш ніж сімдесятьма мовами.
- За останні двадцять років життя Прабгупада переклав англійською мовою і прокоментував понад шістдесят томів класичних писань ведичної літератури, таких як «Бхагавад-гіта», «Шрімад-Бхагаватам» та інші. За їхню авторитетність, глибину і ясність його книги отримали численні похвали від професорів таких університетів, як Гарвардський, Оксфордський, Сорбонна та інших.

На момент його відходу у Вріндавані 14 листопада 1977 року Товариство свідомості Крішни стало всесвітньо відомою міжнародною вайшнавською організацією.