День явлення Господа Баларами

 

9 серпня 2025 — День Явлення Господа Баларами

(Піст до полудня)

Приходьте за милістю духовної сили!

9 серпня — ФЕСТИВАЛЬ!
50‑річчя щорічних святкувань Баларама Пурніми — Дня Явлення Господа Баларами в ІСККОН!

Баларама — джерело духовної сили. Служачи Йому, ми набуваємо рішучості служити Крішні.
(Шріла Прабгупада)

У 1975 році Шріла Прабгупада особисто встановив Божества Крішни і Баларами у величному храмі Крішна-Баларами у священному Вріндавані. Кожен, хто приходить туди з щирим серцем, отримує Їх особливе благословення. Прабгупада говорив, що Баларама — це Сам Господь Санкаршана, духовна сила, без якої неможливо наблизитися до Крішни. Тому служіння Баларамі очищує серце та дарує смак до чистого відданого служіння.

Розклад святкування:

• 14:00 — кіртан
• 15:00 — лекція
• 16:30 — кіртан
• 18:00 — святковий бенкет

Дуже потрібна Ваша допомога!
☀️Кожне служіння — допомога на кухні, прибирання, пожертва — це ваше особисте запрошення Господу Баларамі увійти у ваше серце.

Або надсилайте на картку: 5169 3305 3792 4885

Чекаємо на Вас! Нехай це свято стане днем, коли ми разом прославимо Балараму та відчуємо, як Його милість наповнює наші серця!

_____________________________________________________________________

 

Господь Баларама — це перша особиста експансія Господа Крішни, Верховної Особи Бога. Усі інші інкарнації походять саме від Нього. У розвагах Господа Крішни Він є старшим братом Крішни. Разом Крішна і Баларама провели безліч ігор як пастушки з Вріндавана. Господь Баларама тримає плуг і палицю та відомий Своєю великою силою.

Слово "бала" з санскриту означає "сила". Господь Баларама уособлює силу, за допомогою якої можна наблизитися до Крішни. Це не фізична сила і не сила розуму. У шастрах сказано, що до духовного світу неможливо дістатися, навіть рухаючись зі швидкістю думки. То яка ж матеріальна сила може допомогти в цьому? Духовна сила, яку дає Господь Баларама, — це бажання служити Богові та смак до цього служіння. По суті, духовна радість (рама) — це та єдина сила (бала), яка може надихнути нас відмовитися від так званих насолод матеріального світу.

Радість духовного життя — у служінні. У матеріальному світі служіння комусь вважається непрестижним. Навпаки, кожен прагне бути "нагорі", щоб не підкорятися нікому. Але в духовному світі служіння — це найвищий принцип, джерело справжнього щастя. Господь Баларама показує приклад такого служіння. У шастрах сказано, що Баларама відрізняється від Крішни лише кольором тіла: Крішна має колір грозової хмари (Шьяма), а Баларама — колір кришталю. В усьому іншому Вони рівні. Але Баларама добровільно займає підлегле становище. Крішнадас Кавірадж Госвамі пише, що Баларама служить Крішні у трьох настроях: як старший брат, як друг і як слуга. Він робить усе, щоб принести Крішні задоволення — саме так, як Крішна цього бажає в цю мить. Таким є ідеальний слуга Бога — той, хто займає те положення, у якому Господь хоче його бачити. Цьому Баларама навчає й нас — ми маємо служити Крішні, не прив’язуючись до будь-якого становища — чи то в духовному світі, чи в матеріальному, у раю чи в пеклі, у ролі старшого чи молодшого...

Господь Баларама — первісний Гуру. Духовний учитель наділений енергією Господа Баларами. Так само, як Баларама знищує демонів у Своїх земних іграх, духовний учитель знищує в нашому серці анартхи — «вузлики» гріховних бажань. Ми не можемо прийняти притулок безпосередньо у Господа Баларами — Він може давати нам настанови через дзеркало серця, але лише тоді, коли це дзеркало стане цілковито чистим. «Гуру» означає «тяжкий». Своєю вагою, своєю серйозністю він допомагає учневі позбутися внутрішнього бруду. Якщо ми спробуємо йти до Крішни самі, Мая обдурить нас. Вона раз по раз буде збивати нас із шляху хибними ідеями. Неможливо витягнути себе з трясовини самотужки — жодні теоретичні знання не допоможуть. Потрібна людина, яка протягне нам рятівну соломинку. Тому так важливий "живий" гуру. Лише він, ідучи слідом за Господом Баларамою, очистить наше серце від найпідступніших анартх — тих, які сам у собі й не помітиш.

Бгактивінода Тхакур пояснює, що Дхенукасура — перший із демонів, убитих Баларамою — уособлює грубий матеріалізм, тобто такий підхід, коли ми міряємо Бога своїми мірками: добре/погано, подобається/не подобається. Лише духовний учитель може пояснити нам справжню природу ігор Крішни — а самі ми ніколи не додумаємось до правильних відповідей, бо до духовного світу неможливо дістатися за допомогою думки.

Демон на ім’я Праламбасура уособлює пожадливість, хтивість і самообман. Як Праламбасура прийняв образ пастушка, так і пожадливість із хтивістю можуть маскуватися під духовні бажання. Можна десятки життів «служити Богові» — але так і не досягти чистої любові. Подібно до того, як Баларама деякий час сидів на плечах Праламбасури, так і гуру може приймати наше «служіння» — але лише тимчасово. Потім він, своєю духовною вагою, змусить нас відмовитися від лицемірства і почати по-справжньому служити Крішні.

Ще один «демон», убитий Баларамою — це горила Двівіда. Колись Двівіда був одним із найкращих слуг Господа Рамачандри. Він носив величезні гори, допомагаючи будувати міст на Ланку. Але з часом він загордився своєю силою і став вважати себе найкращим серед усіх слуг Господа. Особливо йому не подобався Лакшман: «Він так наближений до Рами — але чому? Що такого Він робить?» Оце і є одне з найстрашніших образ — коли відданий намагається служити Богові, «йдучи по головах» Його слуг. Через це навіть той, хто досяг високого рівня бгакті, може впасти.

А Ромагаршана Сута, якого Баларама вбив майже наприкінці Своїх земних ігор, по суті навіть не був демоном. Навпаки, Вьясадева, поділивши Веди на частини, доручив Ромагаршані пояснювати людям Пурану і Ітіхасу. Безліч мудреців зібрались у лісі Наїмішараня, щоб слухати ці пояснення. Вдячні Ромагаршані, вони благословили його на довге життя. Але коли в Наїмішараню прийшов Господь Баларама, гордовитий лектор навіть не підвівся зі своєї в’ясасани, щоб привітати Його — споконвічного духовного вчителя. Що варті знання священних писань, високе становище чи хороша карма, якщо людина ставить себе вище за гуру і вайшнавів? А тим більше — вище за Самого Бога? Шріла Прабгупада пише, що в такому випадку всі чесноти такої людини подібні до коштовного каменя на голові змії — смертельно небезпечне оманливе прикрашання. 

Кажуть, що з демонами, яких вбиває Крішна, можна впоратися за допомогою власних зусиль на духовному шляху, але ті, кого вбиває Баларама, можуть бути знищені лише ззовні — духовним учителем. Ми самі можемо навіть не помітити цих проблем — аж поки не стане надто пізно. Тому прийняття духовного вчителя — основоположний принцип духовного життя.

Так, завдяки милості Господа Баларами ми зможемо позбутися перешкод на шляху бгакті та здобути смак до відданого служіння Крішні. Крішна приходить лише туди, де Баларама вже все підготував для найкращого служіння Йому.

У День явлення Господа Баларами ми можемо звертатися до Нього, перш за все, мантрою Харе Крішна, в якій міститься як Ім’я Баларами, так і прохання про служіння. Також корисно читати книгу «Крішна», особливо розділи 15 і 18 першого тому та 13 і 24 другого, у яких розповідається про те, як Баларама карав нечестивців.