Початок місяця Картика (Дамодара)
Скоро священний місяць - Картика (його також називають місяцем Дамодара). У цьому місяці вайшнави щодня співають Дамодараштаку та пропонують свічки (світильники) Господу Дамодару.
Картика, останній місяць Чатурмасьі, дуже сприятливий для духовної практики. Багато преданих в цей час приймають додаткові обіти - повторювати більше раундів джапи, ретельніше слідкувати за садханою, частіше відвідувати храм... Ще однією хорошою традицією є щоденне сімейне зібрання перед алтарем і спів Дамодараштака - для тих, у кого немає можливості відвідувати храм.
У цьому місяці в храмах Міжнародного товариства свідомості Кришни (ІСККОН) по всьому світу предані збираються, щоб, дотримуючись стародавньої традиції, пропонувати Господу палаючий свічки - і своє серце. У цей час під час ранкового (мангала-араті) та вечірнього богослужіння зазвичай співається Дамодараштака - молитва Господу Дамодару з "Падма-пурана".
Верховний Господь не потребує наших принесень, але все ж милосердно приймає навіть найскромніше служіння Своїх преданих, відповідаючи на їхню любов і таким чином допомагаючи їм очиститися, щоб вони могли швидше наблизитися до Нього.
Іншою формою преданої служби, особливо благодатної в місяць Дамодара, є ліла-смаранам - медитація на гри Кришни. У місяць Картика предані зазвичай згадують Дамодара-лілу. Це дивовижна гра, в якій Кришна - Всемогутній Господь, якого боїться сам страх, дозволив Собі бути зв'язаним верв'ям, віддавшися чистій любові Своєї матері.
Верховний Господь - джерело всіх живих істот, тому в Нього немає ні батька, ні матері, але відгукуючись на бажання Своїх чистих преданих піклуватися про Нього, Він приймає образ дитини та грає роль найкращого та найдивовижнішого сина. Іноді Він жартує або плаче, як найзвичайніший малюк, але при цьому залишається Верховним Господом, якому вклоняються у всіх світах.
Колись, коли мама Кришни, Яшода, відштовхувала масло, перед нею з'явився її маленький син та вимагав, щоб Його нагодували. Яшода припинила свою роботу і посадила Кришну на коліна. Але раптово молоко, що стояло на вогні, почало виливатися, і Яшода, швидко знявши Кришну з колін, побігла на кухню. Малий Кришна розлютився на неї, взяв камінь і розбив глек, в якому знаходились сливки для приготування масла. Після цього Він зібрав сливки та масло з підлоги та почав їсти. Те, що залишилось після цього, Він виніс до двору та подав мавпам.
Коли мама Яшода прийшла з кухні і побачила розбитий глек, вона зрозуміла, чиї руки це зробили, і вирішила покарати свого непослушного малятка. Після короткого пошуку вона знайшла Його на задньому дворі. Кришна сидів на великій дерев'яній сходинці, прямо під глеком з маслом, підвішеним до стелі. Він поступово зачерпував масло звідти та годував мавп.
Тут Господь побачив, що до Нього підкрадається Яшода з різцем в руках, і кинувся втікати від неї.
З великими труднощами Яшоді вдалося спіймати Кришну, який був сильно переляканий і здавалося готовий плакати. Мама вирішила пощадити малятка і відкинула різця в бік. Однак, щоб він знову чогось не викоїв, вона вирішила прив'язати Його до тієї самої сходинки, на якій Він таскав масло.
Звісно, нікому не під силу прив'язати Господа. Як батька Яшода ні намагалася, вона не могла цього зробити - мотузка завжди виявлялася надто короткою, хоча Яшода неодноразово намагалася її вязати. Вона нічого не могла зрозуміти. І Господь, вирішивши підкоритися любові Своєї матері, в кінці кінців згодився бути прив'язаним.
Пам'ятаючи цю гру, предани розуміють, що найвищою метою життя є чиста любов до Бога, любов, яка підкорює Самого непереможного (аджита) Верховного Господа.
Дамодара-ліла докладно описана в Десятій Пісні Шрімад Бхагаватам.
